Коротко про сайт

RefList.Su - це найбільша колекція рефератів. На сайті RefList.su Ви знайдете безліч цікавих робіт і статей: реферати, дипломні, курсові роботи, шпаргалки, контрольні та лабораторні роботи, топіки з англійської мови. На нашому порталі, Ви можете додавати свої матеріали, читати реферати користувачів, використовувати пошук по сайту. Також в RefList.su можна почитати викладу, доповіді, квитки, твори. Колекція рефератів доступна для всіх безкоштовно і без відправки смс, і реєстрації.

Реклама

Товари

Реферат на тему Авторське право та суміжні права скачати

Розділ: Держава і правоТип роботи: курсова робота
Страница 1 из 6 | Следующая страница

Зміст стор.

Вступ ……............…………………....……………………............... 3-4

1. Поняття та джерела авторського права ….......……….....….... 5-7

2. Об’єкти авторського права ….........................................…..... 8-10

3. Суб’єкти авторських відносин .............................................. 11-16

4. Суб’єктивне авторське право, його зміст та межі .............. 17-27

5. Поняття суміжних прав ….....…......….................................. 28-36

Висновок по темі …………………………………………....…... 37-39

Перелік посилань ………………………………………...…….... 40-41

Список використаної літератури ……………………….........… 42-43

Вступ

Цивільне право не регулює безпосередньо творчу науково-технічну, літературну та іншу діяльність. Процес науково-технічної й художньої творчости залишається за межами дії його норм.

Цивільне право традиційно виконує функції визнання авторства на уже створені творчі результати, встановлює їхнього правовий режим, матеріальне й моральне стимулювання та захист їхні авторів. Разом із тім норми сучасного цивільного права регулюють відносини із організації (на підставі договорів) створення, передачі та використання нових досягнень у галузі науково-технічної, художньої та іншої творчої діяльності.

Норми цивільного права сприяють підвищенню культурного рівня суспільства, охороні прав та інтересів творців наукових й літературно-художніх цінностей. У свою чергу, право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, селекційні досягнення, товарний знак та інше забезпечує вирішення таких важливих завдань, як прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва, якості та конкурентоспроможність продукції.

Основними методами, завдяки яким якщо розкрита тема даної курсової роботи є: дедуктивний, індуктивний, описовий та метод порівняльного аналізу. Автор вважає, що актуальність тими полягає до того, що достатнє законодавче забезпечення даної сфери діяльності суспільства, а також певної людини окремо, сприяє активному розвитку в Україні ініціативи в галузі науки, техніки, літератури, мистецтва та в інших видах творчої діяльності.

Слід зазначити, що Україна уже має достатнє законодавче регулювання ініціативи в галузі науки, техніки, літератури, мистецтва та в інших видах творчої діяльності, оскільки Конституція України гарантує громадянам декларація про результати своє інтелектуальної, творчої діяльності. Крім того, ці ж засади реалізовані й в Цивільному кодексі України (книга четверта), котра складається із 12 глав (ст. 418-508), й в Законі України «Про авторське право й суміжні права» в редакції від 11 июля 2001 року, й в ряді інших нормативно-правових актів. Доти ж, слід додати, що дана тема висвітлена у підручниках та навчальних посібниках різних українських авторів, наприклад, таких як М.І. Панченко, В.І. Борисової, Л.М. Баранова, І.В. Жилінкова, О.А. Підопригори, І.А. Безклубого та багатьох інших.

Коли ж стосується самого авторського права, то под цим поняттям розуміють особисті немайнові та майнові права авторів й їхнього правонаступників, пов’язані зі створенням й використанням здобутків науки, літератури й мистецтва. А под суміжними правами – права виконавців, виробників фонограм й відеограм та організацій мовлення.

Авторське право й суміжні права охороняються Законом:

v рядків чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що відліковуються із 1 января року, наступного за фатальністю смерти автора чи останнього з співавторів, який переживши інших співавторів, крім випадків, передбачених Законом;

v рядків чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п’ятдесят років, що відліковуються із 1 января року, наступного за фатальністю здійснення Першого запису виконання, а й за відсутності такого запису - із 1 января року, наступного за фатальністю здійснення виконання;

v рядків чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п’ятдесят років, що відліковуються із 1 января року, наступного за фатальністю її опублікування, а й за відсутності такого опублікування протягом п’ятдесяти років від дати її вироблення - із 1 января року, наступного за фатальністю вироблення фонограми, відеограми.

v рядків чинності майнових прав інтелектуальної власності передати (програму) організації мовлення спливає через п’ятдесят років, що відліковуються із 1 января року, наступного за фатальністю її Першого здійснення.

як бачимо, із усього вищевикладеного – авторське право й суміжні права посідають значне місце в системі інститутів інтелектуальної власності й охороняються відповідним чином за це Законом.

1. Поняття та джерела авторського права.

Основними напрямами духовної творчости народу є наукова діяльність, література й мистецтво. Результати цих видів творчої діяльності, невичерпні за формами, прийомами, способами об’єктивного вираження духовного багатства людини, є предметом правової охорони. Певні суспільні відносини, що виникають у зв’язку із їхнього використанням, потребують правового регулювання, яку бере у собі авторське право. У об’єктивному розумінні авторське право - це сукупність правових норм, котрі регулюють відносини, що виникають внаслідок створення й використання творів науки, літератури та мистецтва. У суб’єктивному розумінні - це сукупність прав, котрі належати автору чи його правонаступникам у зв’язку зі створенням й використанням твору літератури, науки й мистецтва.

У зв’язку із прийняттям Закону України «Про авторське право й суміжні права» Верховна Рада України Постановою від 4 лютого 1994 року внесла до ЦК УСРР такі зміни:

1. Статтю 472 викласти у такій редакції: «Стаття 472. Законодавство України про авторське право й суміжні права. Законодавством України охороняються особисті (немайнові) й майнові права авторів та їхні правонаступників, пов’язані з створенням та використанням творів науки, літератури й мистецтва (авторське право), й права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права).

Відносини, що складаються у зв’язку зі створенням й використанням об’єктів авторського права й суміжних прав, регулюються Законом України «Про авторське право й суміжні права» та іншими законодавчими актами України.

2. Статті 473-513 виключити.

Завдання авторського права - встановити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. Його основним принципом є поєднання інтересів автора та інтересів усього суспільства. Авторське право проголошує й забезпечує широкий захист особистих (немайнових) й майнових прав авторів.

Джерела авторського права представлені нормативними актами, до які передусім належить нова Конституція України (1996 p.), конституційні та законодавчі акти, що визначають основні засади, Закон України «Про авторське право й суміжні права» та інші закони. Так, питанням розвитку інтелектуальної діяльності та правової охорони її результатів Конституція України присвячує кілька статей. Стаття 54 Конституції гарантує громадянам України свободу будь-якої творчости - художньої, літературної, наукової й технічної [1, 54], стаття 41 проголошує право шкірного володіти, користуватися й розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. У з статтею 55 Конституція України надає судовий захист правам та свобод людини й громадянина. Законодавство, яку безпосередньо регулює відносини власності, визнає за громадянином виключне право розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної й творчої роботи. В частности, Закон України «Про власність» проголошує в з статтею 13, що об’єктами права власності громадян є твори науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки та інші результати інтелектуальної діяльності. Стаття 41 цого Закону встановлює, що твори науки, літератури й мистецтва є об’єктами права інтелектуальної власності [2, 41]. У новому ЦК України відносинам у сфері авторського права присвячена окрема глава 36 «Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (Авторське право)», Яка містить 16 статей (433-448).

На думку автора, важливе значення у регулюванні авторських відносин повинні матір типові авторські домов, котрі затверджуватимуться Кабінетом міністрів України чи за його дорученням відповідними відомствами й творчими спілками.

Для правильного й однозначного застосування законодавства при захисті авторських прав велике значення має судова практика розгляду справ, що виникають у разі порушення авторських прав. Верховний Суд України систематично узагальнює і аналізує таку практику, робить відповідні висновки, про котрі повідомляє суди.

Особливу групу джерел сучасного авторського права становлять міжнародні домов: Бернська конвенція із охорони літературних та художніх творів (1886), котра неодноразово доповнювалася й змінювалася; Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право (1952); Римська конвенція із охорони прав артистів-виконавців, виробників фонограм, а також виробників організацій мовлення (1961); Конвенція, що створює Всесвітню організацію інтелектуальної власності (підписана в Стокгольмі в 1967 p., чинна із 1970 p.); Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного їхнього відтворення (1971); Брюссельська конвенція про поширення програм, що несуть сигнали, котрі передаються через супутники (1974) [3, 547].

Міжнародні домов встановлюють взаємні права та обов’язки країн-учасниць й є основною правовою формою розвитку міжнародного співробітництва в галузі авторського права. У Україні укладення міжнародних договорів є конституційним правом.

Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено інші правила, ніж тих, що містяться в законодавстві України про авторське право й суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору [4, 5].

 

2. Об’єкти авторського права.

 

Об’єктом авторського права є твір науки, літератури чи мистецтва, виражений у будь-якій об’єктивній формі. Твір - це результат творчої роботи автора, комплекс ідей, образів, поглядів тощо. У з статтею 433 ЦК й з статтею 8 Закону про авторське право вміщено перелік об’єктів авторського права та їхні загальні ознаки. Це можуть бути усні твори (промови, лекції, доповіді, виступи, проповіді тощо), письмові (літературні, наукові, технічні), музичні твори, переклади, сценарії, твори образотворчого мистецтва тощо. Закон не дає повного переліку об’єктів авторського права, оскільки життя у своєму розвитку може породжувати нові і нові форми об’єктивного вираження творчої діяльності людей.

Об’єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише тієї, що має певні, встановлені Законом, ознаки:

а) творчий характер;

б) вираження в об’єктивній формі.

Об’єктом авторського права може бути лише твір, який є результатом творчої роботи автора. Не вважається об’єктом авторського права суто технічна робота (наприклад, передрук на друкарській машинці чужого твору чи навіть його літературна обробка - редагування, коректура тощо) [5, 225].

Твір може бути виражений у будь-якій об’єктивній формі, але й обов’язково придатній для відтворення, сприймання. Сама об’єктивна форма може бути усною, письмовою (ноти, креслення, схеми, запис на платівку, магнітну плівку, фотографії тощо). Задум письменника чи композитора, який автор уже склався у закінчену форму, образ, певне сполучення звуків, але й не виражений зовні у будь-якій формі, не визнається об’єктом авторського права.

Об’єктами авторського права можуть бути хореографічні твори й пантоміми. Збірники творів народних пісень, законів, судових рішень тощо породжують авторське право лише тоді, коли це має творчий характер добору й розміщення, але й не поширюється на зміст зібраних творів [6, 387].

Самостійним об’єктом авторського права є переклад твору іншою мовою, оскільки робота перекладача вважається творчою.

До об’єктів авторського права належати різні види музичних творів із текстом чи без нього (інструментальні - симфонії, сонати, квартети й вокальні - пісня, романси тощо), а також музично-драматичні - опери, оперети, балет. Музичні твори, якщо смердоті не записані, об’єктом авторського права стають із моменту Першого публічного виконання.

Авторське право визнається за будь-яким твором у галузі науки, літератури, мистецтва незалежно від його форми, готовності й художньої ціності. Це положення має важливе значення, оскільки охороняє твори різного художнього рівня й мети, у тому числі і такі, котрі не призначалися автором для публікації (наприклад, листи, щоденники, особисті записи, враження).

Алі при цьому слід матір на увазі, що Закон України «Про авторське право й суміжні права» в редакції від 11 июля 2001 року не містить такої ознаки твору, як його достоїнство. Тобто правова охорона твору надається незалежно від його достоїнства. Зазначений Закон в передбачав, що твори підлягають охороні незалежно від їхні «достоїнства».

Зміст художнього чи наукового твору також може бути виражений у тій чи іншій формі. Так, наукові твори можуть бути втілені у словесну науково-літературну чи інші форми - карти (географічні, геологічні), креслення, ескізи, моделі, макети тощо. Ще более розмаїтими є форми художніх творів - література, музика, живопис, архітектура, графіка. Іноді художній твір як єдине ціле з’являється внаслідок використання не однієї, а двох чи понад форм, наприклад музично-драматичні твори (чи музика й текст, чи музика й танець).

сучасний рівень науки й техніки дає змогу створювати складні твори, в які поєднуються кілька форм, наприклад кіно- й телефільми (літературний текст, музика, декорації тощо). Об’єктом авторського права виступає фільм як єдине ціле. Проте самостійними об’єктами авторського права в аудіовізуальному творі можуть бути сценарій, музика, пояснювальний текст, робота головного оператора, художника-постановника, котрі увійшли складовою частиною до твору (стаття 17 Закону про авторське право).

Отже, твір як об’єкт авторського права втілений у певну матеріальну форму: рукопис, ноти, скульптура, картина тощо. Алі авторське декларація про твір (як нематеріальний об’єкт авторського права) й право власності на річ, у якої він втілений, не залежать одне від одного. Тому не слід плутати твір як об’єкт авторського права й річ - рукопис, картину, примірник книжки. На річ, у якої матеріально втілюється твір, може існувати право власності, право користування тощо, але й не авторське право. Так, продажів письменником своєї книжки не позбавляє його авторських прав [7, 12].

 

3. Суб’єкти авторських відносин.

Право на твір належить його творцеві, тому, хто написавши книжку, картину, створив музику, скульптуру, аудіовізуальний твір.

Автором наукового, літературного чи мистецького твору може бути громадянин України, іноземець чи особа без громадянства. Поняття «автор твору» й «суб’єкт авторського права» не тотожні як за змістом, то й за значенням. Автором твору, як вже зазначалося, може бути лише його творець, тобто лише

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Поділіться рефератом Авторське право та суміжні права

html-посилання на реферат
BB-cсылка на скачать реферат
Пряме посилання на завантажити реферат

Роботи схожі на Авторське право та суміжні права

Особисті і майнових права авторів творів науки, літератури і мистецтва та його охорона
Тип роботи: курсова робота
Зміст

Запровадження. 3

1. Поняття, суб'єкти і об'єкти авторського права. 5

2. Авторський договір. 12

3. Захист авторських прав. 18

Укладання. 24

Библиографический список літератури.. 26

  Запро
Завантажити
Основні риси афінського права. Джерела, право власності, зобов'язальне право, брачно-семейное право, кримінальна і процесуальне право
Тип роботи: реферат
Запровадження.
Основні джерела афінського права.
Право власності.
Обязательственное право.
Сімейне і спадкове право.
Кримінальну право.
Процесуальне право.
Укл
Завантажити
Громадянське, спадкове право власності по Судебникам 1497 і 1550 рр. Відмінності цих судебников інших галузях права, крім громадянського, спадкового і право власності
Тип роботи: реферат
Міністерство спільного освітнього і професійної освіти РФ.
Дальневосточный Державний Університет.
Юридичний інститут.
Фак-т Правоведения.
Реферат: Громадянське, спадкове право власності по Судебникам 1497 і 1550 рр. В
Завантажити
Творчий характер твори як свідчення об'єкта авторського права
Тип роботи: реферат
Золотарьов Олексій Михайлович, адвокат, член колегії «Московський юридичний центр»
Авторське право, норми якого регулюють відносини, що виникають у зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва, більшість російських у
Завантажити
Особисті немайнові права авторів творів науки, літератури і мистецтва
Тип роботи: курсова робота

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТІ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

Інститут управління

Кафедра цивільного населення та господарського права

Курсова робота

на задану тему: \"Особисті немайнові права авторів творів науки,

Завантажити
Поняття і змістом права право на захист як суб'єктивного громадянського права
Тип роботи: курсова робота
Запровадження

Актуальність теми курсової роботи. Громадянські правничий та обов'язки творяться з підстав, передбачені законами й іншими правовими актами, і навіть з дій громадян, і юридичних, які й не передбачені законом чи такими актами, але

Завантажити