Коротко про сайт

RefList.Su - це найбільша колекція рефератів. На сайті RefList.su Ви знайдете безліч цікавих робіт і статей: реферати, дипломні, курсові роботи, шпаргалки, контрольні та лабораторні роботи, топіки з англійської мови. На нашому порталі, Ви можете додавати свої матеріали, читати реферати користувачів, використовувати пошук по сайту. Також в RefList.su можна почитати викладу, доповіді, квитки, твори. Колекція рефератів доступна для всіх безкоштовно і без відправки смс, і реєстрації.

Реклама

Товари

Реферат на тему Архітектура Русі в 15-16 ст. скачати

Розділ: БудівництвоТип роботи: курсова робота
Страница 1 из 3 | Следующая страница

З М І З Т

Вступ

РОЗДІЛ І. Особливості розвитку російської культури ІX-XVІІ ст

Архітектура

Мистецтво

РОЗДІЛ ІІ. Відродження архітектури Русі после

монголо-татарської навали

Архітектура Новгорода

Архітектура Пскова

Архітектура Москви

Нововведення в архітектурі 14-16 ст

Список використаної літератури

У з т у п .

Під культурою людського суспільства прийнято розуміти сукупність матеріальних й духовних цінностей, створюваних людьми в процесі їхньої матеріально-трудової практики. Це результат його творчих зусиль, що включає у собі усе, що було б створено розумом й руками людей.

Періодизація історії російської культури

Русь домонгольського години, культуру ХІІІ-XV ст. - години формування Ро-сійської централізованої держави, культуру XVІ й Російську культуру до кінця XVІІ в. звичайно характеризують як середньовічну. З петровських перетворень затверджується нова російська культура. Основною рисою її був світський, раціоналістичний тип культури. як окремі періоди розвитку нової культури розглядаються: культура першої чверті ХVIII в., середини - другої половини XVІІІ в., першої половини XІ в., другої половини XІ в., початку XX в.

З X ст.. майже половина Європейської частини Росії ввійшла у склад феодальної Давньоруської держави, де склалася самобутня художня культура із поруч місцевих шкіл (південно-західні, західні, новгородсько-псковська, володимиро-суздальська), що нагромадила досвід будівництва й благоустрою міст, що створила чудові пам'ятники древнього зодчества, фрески, мозаїки, іконопису. Її розвиток був перерваний монголо-татарською навалою, котра призвела Древню Русь до економічного й культурного занепаду й до відокремлення південно-західних земель, що ввійшли у склад польсько-литовської держави. Після смуги застою в Давньоруських землях, що розміщалися на територї Росії, із кінця XІІІ в. починає складатися власне російська (Великоросійська) художня культура. У її розвитку відчутніше, ніж у мистецтві Древньої Русі, проявився вплив міських низів, що стали важливою суспільною силою в боротьбі за рятування монголо-татарського ярма і об'єднання російських земель. Очоливши уже в XІ ст. цю боротьбу великокнязівська Москва синтезує досягнення місцевих шкіл й із XV ст.. стає важливим політичним й культурним центром, де складаються перейняте глибокою вірою в красу морального подвигу мистецтво Андрія Рубльова й розмірна людині у своїй величі архітектура Кремля. Апофеоз ідей об'єднання й зміцнення російської держави втілили храми-пам'ятники XVІ ст.. З розвитком економічних й суспільних відносин у XVІІ ст.. остаточно ліквідується відособленість окремих областей, й розширюються міжнародні зв'язки, у мистецтві наростають світські риси. Не виходячи в цілому майже до кінця XVІІ ст.. далеко за межі релігійних форм, мистецтво відбивало кризові офіційної церковної ідеології й поступово втрачало цілісність світосприймання: безпосередні життєві спостереження руйнували умовну систему церковної іконографії, а запозичені із західноєвропейської архітектури деталі брали протиріччя із традиційною композицією російського храму. Алі цим почасти підготовлялося рішуче звільнення мистецтва від впливу церкви, що вчинилося до початку XVІІІ в. у результаті реформ Петра І.

РОЗДІЛ І. Особливості розвитку російської культури ІX-XVІІ ст..

Повільно удосконалюються продуктивні сили, панує натуральне господарство, що консервує існуючий рівень суспільних відносин.

Характерною рисою культури цого години є традиціоналізм. Народ-хлібороб, спостерігаючи за зміною часів дня й року, за життям окремої людини, бачив їхнє повторення, рух по замкненому палі. Віковий досвід був самим надійним гарантом. Звідси авторитет старовини, того, що багаторазово повторювалося; проходження зразкам.

Відмітною рисою середьновічної культури є панування в ідеології релігійного світогляду

Для цого періоду характерне нагромадження знань, але й наукового пояснення багато фактів й явища ще не здобули.

Російська культура формувалася й розвивалася в загальному руслі європейської культури (однотипністю соціально-економічного розвитку Русі й європейських країн, подібністю соціальної структури й християнські вічні ціності).

Джерела російського культурного розвитку. Культура Київської Русі успадкувала культуру східнослов’янських племен, що склали ядро держави. Вона зазнала впливу від кочових й Візантії.

Традиції Візантії - однієї із найбільш розвитих країн тодішнього світу - запліднили народну, засновану на язичеському світогляді культуру Русі. Вони були перероблені, переломлені на російському ґрунтові.

У другій половині ХІ - початку ХV ст.. російська культура стала випробувати визначений вплив західноєвропейської романської традиції. Монголо-татарське завоювання різко змінилося характер контактів й напрямок культурних зв'язків Русі.

У культурі домонгольської Русі можна виділити три періоди: культуру східного слов'янства, культуру Київської Русі, культуру російських земель й князівств періоду роздробленості.

Писемність. Прийняте християнство сприяло подальшому розвиткові писемності, освіти. Брати-місіонери із грецького м. Салоніки, Кирило й Мефодій, як вважають тепер більшість фахівців, створили глаголичний алфавіт (глаголицю), що, у свою чергу, був незабаром перероблений ними із використанням грецького аркуша - так з'явилася нинішня абетка, "кирилиця", що ми користуємося дотепер (був спрощена Петром, потім у 1918 р.).

Про грамотність міського населення свідчать ремісничі вироби, на які маються різні написи, жінки підписували прясельця, швець вирізував на колодці імена своїх замовників.

Величезна кількість написів (їхнього називають графіті) виявлено на стінах стародавніх соборів. "Боже помози" "Якимі коштуючи успе", "Кузьма-порося". Напис на стіні Софії Київської над саркофагом Ярослав Мудрий допомогла історикам довідатися, що київських князів величали царським титулом.

У Новгороді знайшли берестяні грамоти. У годину знайдено более 700 грамот - у Новгороді, Смоленську, Москві, Полоцьку, Пскові і ін. містах.

Про рівень поширення грамотності на Русі свідчать відкриті при Ярославі Мудрому школи в Києві. Дочка Ярослав Мудрий Ганна - одна із перших грамотних жінок, що стала королевою Франції.

Література, усна народна творчість.

До нас дійшли близько 150 книжок.

Найдавніша серед них - "Остромирове Євангеліє". Воно було б написаний 1056-1057 р. для новгородського посадника Остромира.

Широке поширення на Русі здобула перекладна література як релігійного, то й світського змісту. ("Олександрія", що розповідала про подвиги й життя Олександра Македонського, а також "Повість про руйнування Єрусалима" Йосипа Флавія, візантійські хроніки і ін.). На відміну від європейських країн, де літературною мовою був латинь, на Русі писали рідною мовою.

Серед жанрів давньоруської літератури перше місце займає літопис. Історики виділяють кілька літописних зводів, що передували створенню найзнаменитішого літопису Древньої Русі-«повести минулих років», складеної ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором на початку ХІІ ст.

Літописи кожної із земель відрізняються друг від друга: як героїчна військова хроніка сприймається "Псковський літопис"; описом князівських усобиць наповнений літопис Галицько-Волинської землі ("Іпатіївський літопис"): літопис Новгорода - це своєрідна міська хроніка. Ідея єдиної й сильної великокнязівської влади й у літопису Володимиро-Суздальської землі ("Лаврент’євський літопис"). Різні літописні твори звичайно називалися чи по місцю, де смердоті зберігалися, чи по імені автора чи вченого, що їхні знаходили.

Іншим розповсюдженим жанром давньоруської літератури стали життєпис російських святих "житія" князів Бориса й Гліба

Серед публіцистичних творів одне "Слово про закон й благодать" київського митрополита Іларіона (40-і рокта XІ ст..),

З найбільш відомих творів того години варто назвати "Повчання дітям" Володимира Мономаха, "Слово" й "Моління" Данило Заточника. Найвидатніший добуток періоду питомої роздробленості - безсмертне "Слово про полку Игоревем".

Поряд із письмовою літературою широкий розвиток здобули усна народна творчість, билини.

Ремесло. Кількість місць 300, працювали ремісники более 60 спеціальностей, яки займалися литтям дзвонів, ювеліри. З середини Х ст.. було б широко розвите виробництво цегли, багатобарвної кераміки, предметів обробки дерева й шкіри. Значний розвиток здобуло виробництво зброї - кольчуг, мечів, шабель.

Архітектура. Зараз ми знаємо более 150 пам'ятників архітектури, що дійшли до нас від домонгольського години. До кінця Х ст. на Русині було б монументальне кам'яне зодчество. Будівлі були дерев'яні чи дерев'яно-земляні.

Одне із перших кам'яних споруджень, зведене грецькими майстрами наприкінці Х в., - це двадцятип’ятиглава церква на честь Богородиці в Києві, називана також Десятинною церквою.

У середині XІ ст. при Ярославі Мудрому був споруджений Софійський собор (1037), що мав 13 куполів. Тоді ж були споруджені Золоті ворота в Києві. Софійські собори були споруджені в Новгороді й Полоцьку, Чернігові і ін. На територї Русі відомо близько 15 кам'яних храмів XІ - початку XІІ в.,

Принципи будівництва храмів були запозичені із Візантії. Храми зводилися із плоскої цегли розміром 31х31 див. й товщиною 2,5-4 див, що називався плинфою. Тип храму, що прийшов із Візантії, називають хрестокупольним. Чотири, шість чи понад стовпів у плані утворювали хрест, над яким піднімався купол.

У період роздробленості складалися різні архітектурно-художні школи. Більшість храмів ХІІ - початку ХІІІ ст. одноглаві. Мозаїчні зображення поступалися місцем фрескам.

У Києві, Смоленську, Чернігові, Рязані як й раніше будували із плинфи .

У Новгороді - ізвестнякові собори Юр'єва і Антоньєва, монастир, церква Порятунку на Нередиці.

У Володимиро-Суздальській й Галицько-Волинській Русі основним будівельним матеріалом був камінь. Він вирубувався блоком розміром 50х50х50 див.. Успенський й Дмитрівський собори у Володимирі, Золоті ворота; церква Покрова на ріці Нерль, собори Переяславля-Залеського. Суздаля, Юр'єва-Польського.

Живопис.

Фреска – це живопис водяними фарбами по сирій штукатурці.

Мозаїка - зображення чи візерунок, виконаний зі шматочків каменю, мармуру, кераміки, смальти. У Древній Русі Мозаїчні зображення набиралися зі смальти - спеціального склоподібного матеріалу. (величезна фігура Богоматері, що молитися за людство, Оранти в Софії Київської). Необхідною прикрасою храмів були ікони (по-греч. - зображення, образ). Так саме як фрески й мозаїки, Перші на Русі ікони були написані грецькими майстрами. Самою шанованою на Русі іконою було б зображення Богоматері із дитиною на руках ХІ-ХІІ ст. "Владимирській Богоматері" й стала своєрідним символом, був приналежністю храмів й був досить великою.

Широкий розвиток здобуло різьблення з дерева й каменеві, особливо в прикрасі стін храмів.

Якщо розвиток економіки, соціально-політичної боротьби дозволяють судити про загальний хід історичного процесу, то рівень культури наочно показує результат цого процесу.

Складання давньоруської народності. Для неї характерні єдина мова, відносна політична єдність, загальна територія, близькість матеріальної й духовної культури.

Архітектура.

Недарма говорять, що архітектура - це душа народу, втілена в камені. До Русі цого відноситься лише із деякою поправкою. Русь довгі рокта був країною дерев'яною, й її архітектура, поганські молитовні, фортеці, тереми, хати будувалися із дерева. У дереві руська людина, насамперед як й народи, що жили поруч з східними слов'янами, виражала своє сприйняття будівельної краси, почуття пропорцій, злиття архітектурних споруд з навколишньою природою. Якщо дерев'яна архітектура сходити в основному до Русі поганського, то архітектура кам'яна пов'язана із Руссю уже християнською. На шкода, древні дерев'яні приміщення не збереглися до відома наших днів, але й архітектурний стиль народу дійшов до нас, у пізніших дерев'яних спорудах, у стародавніх описах й малюнках. Для руської дерев'яної архітектури був характерна багатоярусність будівель, увенчивание їхніми башточками й теремами, наявність різного роду прибудов - клітей, переходів, сіней. Вигадливе художнє різьблення з дерева був традиційною прикрасою руських дерев'яних будівель. Ця традиція живе в народі й до теперішнього години.

Перша кам'яна будівля на Русі з'явилася наприкінці XX ст. - знаменита Десятинна церква в Києві, споруджена за вказівкою князя Володимира Хрестителя. На шкода, вон не збереглася. Зате донині стоїть знаменита київська Софія, зведена декількома десятиліттями пізніше.

Обидва храми були побудовані візантійськими майстрами зі звичної їм плінфи - великої пласкої цегли розміром 40/30/3 див. Розчин, що з'єднує виряджай плінфи, бувши собою суміш вапна, піску й товченої цегли. Червона плінфа й рожевий розчин робили стіни візантійських й перших руських храмів нарядно-смугастими.

Будували із плінфи в основному на півдні Русі. На півночі ж, у далекому від Києва Новгороді, віддавали перевагу каменю. Щоправда, арки й склепіння викладували все-таки із цегли. Новгородський камінь «сірий плитняк» - природний грубий валун. З нього це без будь-якого обробітку клали стіни.

Наприкінці XV в. На Русі з'явився новий матеріал - цегла. Він здобувши широке поширення, бо був дешевше й доступніше каменю.

Світ Візантії, світло християнства, країн Кавказу привнесли на Русь новий будівельний досвід й традиції: Русь сприйняло спорудження своїх церков за образом хрестово-купольного храму греків, квадрат, розчленований чотирма стовпами, складає його основу, що примикають до підкупольного простору прямокутні осередки утворять архітектурний хрест. Алі цей зразок грецькі майстри, що прибули на Русь, починаючи з години Володимира, а також працюючі із ними руські умільці застосовували до традицій руської дерев'яної архітектури, звичної для руського ока й милої серцю, якщо Перші руські храми, у тому числі Десятинна церква, наприкінці XX ст. були вибудовані грецькими майстрами в суворій відповідності із візантійськими традиціями, то Софійський собор у Києві відбив сполучення слов'янських й візантійських традицій: на основу хрестово-купольного храму були поставлені тринадцять веселих глав нового храму. Ця східчаста піраміда Софійського собору воскресила стиль руського дерев'яного зодчества.

Софійський собор, створений у годину ствердження і піднімання Русі при Ярославі Мудрому, показавши, що будівництво - це теж політика. Цим храмом Русь кинула виклик Візантії, її визнаній святині - константинопольському Софійскому собору. У ХІ ст. виросли Софійські собори в інших важливих центрах Русі - Новгороді, Полоцьку, й кожний з них претендував на свій, незалежний від Києва престиж, як й Чернігів, де був споруджений монументальний Спасо-Преображенський собор. По всієї Русі були побудовані монументальні багатокупольні храми із товстим й стінами, маленькими віконцями, свідчення

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Поділіться рефератом Архітектура Русі в 15-16 ст.

html-посилання на реферат
BB-cсылка на скачать реферат
Пряме посилання на завантажити реферат

Роботи схожі на Архітектура Русі в 15-16 ст.

"Ізборник Святослава 1073 року" як літературний пам'ятник доби Київської Русі
Тип роботи: курсова робота

ЗМІСТ

Завдання на курсову роботу

Реферат

Вступ

РОЗДІЛ І. Літературні пам’ятки стародавньої Русі та України

1.1 Загальна характеристика літературних пам’яток періоду Київської Русі

1.2 Роди та жанри давньо

Завантажити
Аналіз оповідання "Книжка" М. Горького з добірки "По Русі"
Тип роботи: твір

Твір. Аналіз оповідання «Книжка» М. Горького з добірки «По Русі» (1912-1917гг.)

  План:

1. Жанрова установка.

2. Простір та палестинці час.

3. Проблемно-тематический рівень.

4. Образи. Система персонажів.

 Групи

Завантажити
Досвід використання комп'ютерних інформаційних технологій навчання при викладанні курсу "Фізика" по пакетів прикладних програм: "Відкрита фізика", "Фізика в картинка ...
Тип роботи: дипломна робота

ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНСТВО ПО ОСВІТІ

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧЕРЕЖДЕНИЕ ВИЩОЇ

ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОСВІТИ

ЮЖНО РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНИЧЕСКИЙ УНИВЕРСТИТЕТ

(Новочеркасский політехнічний інститут)

Центр перепідго

Завантажити
"Російська Щоправда" як пам'ятник Давньоруської права
Тип роботи: контрольна робота

ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНСТВО ПО ОСВІТІ

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

ВИЩОЇ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОСВІТИ

«ТВЕРСКОЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КАФЕДРА ТЕОРИИ ПРАВА.

КОНТРОЛЬНАЯ РОБОТА

ПО ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І

Завантажити
Розробка об'єктів прикладного рішення "Мастер-класс" на "1С:Предприятие 8.2"
Тип роботи: курсова робота

Центросоюз Російської Федерації

Російський університет кооперації

Волгоградский кооперативний інститут (філія)

Кафедра інформаційних систем економіки

 

Курсова робота з:

Автоматизированные інформац

Завантажити
Взаємозв'язок дисципліни "Ділове спілкування" та "Соціальна психологія"
Тип роботи: контрольна робота

ВСЕРОССИЙСКИЙ ЗАОЧНЫЙ

ФИНАНСОВО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ФИЛОСОФИИ

Контрольна робота

з дисципліни: «Ділове спілкування»

Тема № 2:

«Взаємозв'язок дисципліни «Ділове спілкування»

та

Завантажити