Коротко про сайт

RefList.Su - це найбільша колекція рефератів. На сайті RefList.su Ви знайдете безліч цікавих робіт і статей: реферати, дипломні, курсові роботи, шпаргалки, контрольні та лабораторні роботи, топіки з англійської мови. На нашому порталі, Ви можете додавати свої матеріали, читати реферати користувачів, використовувати пошук по сайту. Також в RefList.su можна почитати викладу, доповіді, квитки, твори. Колекція рефератів доступна для всіх безкоштовно і без відправки смс, і реєстрації.

Реклама

Товари

Реферат на тему Інформаційна політика США скачати

Розділ: ГеополітикаТип роботи: реферат

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

Кафедра міжнародних

економічних відносин

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА США

Виконала:

Студентка факультету МЕВ

281 групи

Данкова Наталія

Перевірила:

Шайда О.Є.

Львів - 2002

Зміст

Вступ

Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури

Концепції національної інформаційної інфраструктури

Місце інформації в інтелектуалізації суспільства

Висновки

Список літератури

Вступ

У усі часи та століття інформація мала велике значення й високу товарну ціну. У середині ХХ століття американський математик Норберт Вінер зауважив, що на відміну від сировини енергії інформація має унікальні властивості: в міру використання її кількість не лише не зменшується, а навпаки, її якість й важливість зростає. Заволодівши інформацією, людина зможе змінити хід розвитку суспільства.

У другій половині ХХ століття інформаційно-комунікаційні технології стали найважливішим чинником формування суспільства. На початку ХХІ століття їхнього революційний вплив проявлявся в зміні способу життя, в новому підході до освіти, роботи, в співпрацю уряду й цивільного суспільства. Інформаційні технології стали стимулом розвитку глобальної економіки. Вони дали можливість ефективно й творчо вирішувати деякі економічні й соціальні проблеми.

Таке збільшення значимості інформаційних технологій не було б несподіванкою – воно та стало логічним наслідком минулих революційних зрушень в сфері нагромадження, обробки й використання інформації, характерною рисою які завжди були не лише стрибки в розвитку науки, технологіях й виробництві, але й й перетворення суспільних відносин, набування ними нових якостей.

Дослідження виділяють чотири “інформаційні революції”:

Перша інформаційна революція пов’язана із виникненням писемності, Яка дозволила зберігати знання для наступних поколінь.

Друга інформаційна революція був наслідком винайдення книгодрукування, яку дало можливість широко розповсюджувати знання, що радикальним чином змінилося сус-пільство й культуру.

Третя інформаційна революція був обумовлена появою телеграфу, телефону, радіо, а подальшому й телебачення, що дозволило оперативно передавати інформацію на далекі відстані.

Четверту інформаційну революцію пов’язують із винайденням комп’ютера. Хоча електронна обчислювальна техніка не зразу досягла сучасного рівня, комп’ютери внесли суттєві зміни в накопичення, зберігання та використання інформації.

Саме в результаті всіх цих якісних змін й зсувів інформація стала визначаючим чинником розвитку економічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використання нагромаджених в світі інформаційних масивів, налагоджених комунікаційних зв’язків. Не лише окремі вчені й ділові кола, але й і деякі політики все более високо оцінюють роль інформації. Держава, котра более повно й оперативно поставити собі на службу світові ресурси інформації, якщо володіти головною передумовою економічного й соціального розвитку й отримує суттєві переваги перед іншими державами.

Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури

Для підтримки внутрішнього попиту на інформаційні технології федеральному уряду США довелося ініціювати масштабні державні програми.

Серед подібних програм були й такі, як “Проблема 2000 року”, коли уряд США, підігруючи своїм компаніям, повірило в смертельну небезпеку “жука тисячоліття”. У результаті достатньо працездатна техніка, котра був випущена до 1996 р., але й “не підтримувавшая дат нового тисячоліття”, був списана, а замість неї були установлені нові машини “Y2K Compatible”. У цілому на рішення цієї проблеми в світі було б використано біля 600 млрд. дол.

Всього й кінці 1990-х років США реалізовувалось 425 федеральних програм, спрямованих на вирішення тихий чи інакших конкретних соціальних й економічних проблем на основі використання інформаційних технологій.

По-перше, мова йде про інформаційні аспекти промислової політики федерального уряду. Важливим висновком промислової політики США в ХХ столітті можна вважати прийняту у 2000-му р. конгресом “Національну стратегію стандартизації для США”.

По-друге, необхідно відмітити державну підтримку інформаційних технологій, а також формування на цій основі сприятливого для інформаційно-технологічної промисловості іміджу її перспективного розвитку. Серед напрямів державного попиту на інформацію можна виділити:

інформаційне забезпечення діяльності уряду й конгресу

військові напрями: розвідка, інтелектуальна зброя, зв’язок із керівництвом збройних сил, захист інформаційних ресурсів, що мають воєнне значення

напрями подвійного значення: державна контрактна система, метеорологія, організація контролю за повітряним рухом, навігація, пошукові та рятувальні системи, системи обов’язкової стандартизації та сертифікації

невійськові напрями: інформаційна інфраструктура прозорого державного діловодства (проект “Електронна держава”), спеціалізовані відомчі інформаційні системи, до того числі, податкова, міграційна, система довідкової та юридичної інформації по внутрішній й зовнішній торгівлі, тощо. (Особливе місце США боротьба із піратством продукції галузей американської “копірайт-індустрії”. Така боротьба стимулює легальний платоспроможний попит на цю групу інформаційно-технологічної продукції).

Уряд США, в ролі менеджера “корпорації Америка”, пред’являв масштабний попит на інформаційні технології із метою формування на цій основі політичного та культурного іміджу країни в цілому.

Ще под годину президентської компанії 1992 р. команда Клінтона – Гора зробила ставку підтримку високих, зокрема, комунікаційних та інформаційних технологій. У 1993 р., практично зразу после перемоги на виборах, віце-президент Гор виклав точку зору адміністрації на рахунок запитання інтеграції цих технологій в єдину національну інформаційну систему (National Information Network). Гор не був першим, хто розкрив широкій громадськості можливості використання телекомунікаційних та інформаційних ресурсів. Алі він був першим, хто виніс ці ідеї на розгляд приймаючих рішення американських політиків.

До 1996 р. у ході нової президентської компанії Клінтон й Гор зміцнили свої позиції по цьому питанню, активно підтримав проведення федеральної технологічної політики і забезпечив фінансування широкого кола досліджень й розробок в сфері інформаційних технологій. У 90-х років адміністрація Клінтона взяла у собі функцію „головного штабу реалізації стратегічного курсу країни в питаннях науки й техніки”, а також повну відповідальність за інвестиції в новітні технології, за підтримку не лише фундаментальних, але й й прикладних досліджень.

Суттєвий вплив малі інформаційні технології на позицію демократів на президентських виборах 2000 року. Особливе значення мала проблема негативності федеральної влади до розповсюдженню на Інтернет принципу „універсальні послуги”, а також запитання про роль федерального уряду в розвитку інформаційної інфраструктури.

Концепцію національної інформаційної інфраструктури

Національна інформаційна інфраструктура (NII) представляє із собі проблемно орієнтовану концепцію розвитку системи телекомунікаційних, інформаційних та комп’ютерних технологій, орієнтовану на рішенні конкретних державних завдань. Суть цієї концепції полягає в застосуванні сучасних телекомунікаційних технологій й інформаційних ресурсів для забезпечення швидкого й ефективного пошуку будь-якої потрібної інформації (де б вона не знаходилась), а також представлення її по запиту організацій чи окремих громадян. У цілому, на думку спеціалістів, подібна концепція NII, допускаюча інтеграцію різноманітних телекомунікаційних послуг із комп’ютерними можливостями Інтернету, повністю відповідають тенденціям розвитку інформаційних технологій.

Федеральний урядовий варіант концепції NII має слідуючу прикладну (проблемну) орієнтацію.

Освіта. Єдина інформаційна система надасть студентам й викладачам негайний доступ до широких освітніх ресурсів. Це дасть викладачам можливість для індивідуальної роботи із кожним студентом. Останнім ж будуть подані не лише тексти й фотографії але й і й аудиовідиоінформація, але й головне інтерактивні мультимедійні технології, котрі забезпечують суттєво более високий рівень сприйняття інформації.

Бібліотечна справа. Об’єднання переведених на цифрові носії бібліотечних фондів принципіально розширить доступ користувачів (читачів) до інформаційним ресурсів. Це має запобігти розділення суспільства на інформаційно бідних й інформаційно багатих.

Охорона здоров’я. Віддалений доступ до медичної експертизи на основі новітніх засобів зв’язку суттєво підвищують якість медичного обслуговування американців. Комп’ютерні історії хвороби й інші медичні записи повинні підвищувати якість роботи лікарів й понижувати вартість їхні послуг.

Урядова інформація. Швидка ідентифікація, локалізація й пошук спеціальної інформації про широкі ресурси уряду завжди були складним завданням для багатьох зацікавлених користувачів, до того числі, лікарів, метеорологів, економістів, вчених й т.д. Використання Інтернет-технологій зберігання й пошуку інформації забезпечить швидкий віртуальний доступ до різної урядової інформації.

У цілому концепцію NII можна вважати складовим елементом рішення головної управлінської задачі, якої США поставила собі за на ХХІ століття, а саме – виключення саморуйнуючої конкуренції із-за впливу ринкової невизначеності інформаційного механізму прийняття взаємоузгоджених ділових рішень.

У цьому зв’язку треба згадати концепцію електронної (безпаперової) держави, основу якої складає ідея інформаційної прозорості діяльності урядових структур. Ця ідея уже почала реалізовуватись. 2000-го р. США був запущений спеціальний урядовий Інтернет-сервер (FirstGov.gov.), який об’єднав близько 20 тис. Урядових сайтів, а загальна кількість представлених на ньому організацій перевищує 30 тис. Сума урядових коштів, котрі знаходяться в розпорядженні цих організацій, оцінюється на 500 гривень млрд. дол. Крім загальних даних про організації, на цьому сервері є інформація про усі гранти, стипендії та інші дотації, яки пропонує уряд США свої громадянам. як сказавши Клінтон, відкриття сайту FirstGov.gov. – це перший крок, який напрямів на заснування “швидкісного, високотехнологічного уряду. Це одне із самих найбільших, саме корисне зібрання веб-сайтів”, яку розраховане на 1 млн. користувачів щоденно.

Місце інформації в інтелектуалізації суспільства

Однією із головних складових інформаційності суспільства є загальноосвітній рівень даного суспільства й існуюча науково-дослідна база. США - не може слугувати еталоном по критеріях загальноосвітнього рівня громадян. як відмічають спеціалісти, країна програє по цим показникам не лише високорозвинутим індустріальним країнам, але й і й деяким країнам, що розвиваються. Головна причина полягає в відносно низькому рівні освіти в загальнодоступних (суспільних) навчальних та середніх шкіл. І достатньо глибокі знання, котрі дають випускникам приватних шкіл, не можуть змінити загальну ситуацію в стране. Таким важливому показнику як підготовка учнів загальноосвітніх шкіл по фізиці та математиці – ключових дисциплін епохи науково-технічного прогресу – США поступається Росії, Китаю, Японії, та більшості західноєвропейським країнам. Не основі політики адміністрації Б. Клінтона в сфері освіти з 1992 р. лежати вимоги різко оптимізувати систему освіти й суспільних школах й підвищити статус учителів в суспільстві (а також вимоги до їхні професійного рівня). У зверненні 1998 р. президента до американського конгресу відмічається необхідність заохочувати вчашихся шкіл до отриманню комп’ютерної освіти й до роботі в системі Інтернет. Ц теж стосується до підвищення загальної освіти.

як показує практика, зниження загальноосвітнього рівня населення ніяк не позначується на високому рівні підготовки спеціалістів. У відсів студентів із початку навчання до вузів й аж до видачі диплома досягає 35%.

Підвищення письменності в інформаційних областях вимагає збільшення фондовооружонності праці вчащихся. У цей показник поки самий високий в світі, й держава прикладає великі зусилля для збереження цієї позиції. У сього в 1995 р. США було б продано програм на 7525,3 млн. дол.

У совокупні видатки на науку складають 2,8-2,9% ВВП держави (для порівняння: в Японії цей показник становить 3,3%).

Висновки

Опираючись на широке використання інформаційних технологій, американська промисловість подолала „кризові менеджменту 70-80-х років”. До кінця століття ці технології складали базис лідерських позицій американських корпорацій на глобалізованому світовому ринку.

Пов’язаний із інтенсифікацією бізнесу масштабний процес впровадження інформаційних технологій започаткував основу для переходу американської промисловості на роботу по замовленням споживачів, що призвело до втрати товарної суті великої кількості знов виробленої продукції. Це і ж процес обумовив зріст товарності інформації (знання та об’єкти інтелектуальної власності), а також Повернення на ринок продукції, котра був чи знаходиться в даний година за використанні. У результаті тинок товарів й послуг як бі “відривається” від сфери їхні виробництва.

Минула хвиля інтенсифікації бізнесу (ріст курсової вартості акцій високотехнологічних компаній, злиття найбільших компаній, котрі призвели до зниження рівня конкуренції в американській промисловості, становлення так званої “нової економіки” й т.д.) поставила кінці минулого століття американську інформаційно-технологічну промисловість в тяжку (якщо і над кризисну) ситуацію: внутрішній комерційний попит на інформаційно-технологічні товари й послуги виявився близьким до насичення, їхні експорт сповільнився, урядова підтримка после президентських виборів 2000 р. стали проблемними.

Однією із найбільш перспективних ніш попиту на інформаційно-технологічну продукцію є в даний годину інформаційні потреби Китаю. У випадку успіху така співпраця може перерости в стратегічний напрямок розвитку інформаційних технологій й виробництва телекомунікаційної техніки. Крім програм воєнного чи подвійного призначень, серед програм співпрацю можуть бути й такі, як “Інформатика для бідних”, освітні програми, а також проекти “електронної держави”, котрі мають спільний інтерес для двох сторін.

Справжня праця переслідувала мітку звернути увагу на політекономічні аспекти попиту на інформаційні технології, на актуальний економічний зміст інформації як товару чи послуги.

Список літератури:

Вайнгартен Ф. Основи федеральної інформаційної політики: Погляд конгресу США – 1996 р.

Даниелова А. основні напрями інформатизації американського суспільства // США – Канада – 1999 р. - №5

Роговской Є. Розвиток інформаційного сектора США до початку ХХI століття // США – Канада – 2002 р. - №4

Шершнёв Є. Інформатизація нашого суспільства та економіки США // США – Канада – 2002 р. - №1

Інформаційні технології та тенденції розвитку міжнародної інформації // Вісник книжкової палати – 2000 р. - №6

Поділіться рефератом Інформаційна політика США

html-посилання на реферат
BB-cсылка на скачать реферат
Пряме посилання на завантажити реферат

Роботи схожі на Інформаційна політика США

Використання новітніх інформаційних технологій для формування іміджу держави
Тип роботи: реферат
Вступ У ринковій економіці незалежні, самостійні виробники товарів й послуг, а також усі тих, хто забезпечує безперервність циклу \"наука - техніка - виробництво - збут - споживання\" не зможуть успішно діяти на ринку, не маючи інформаціЗавантажити
До проблеми впровадження інформаційних і Інтернет-технологій до системи освіти
Тип роботи: доповідь
Корольова Г.В., заступник директора по навчально-методичної роботі Обласного центру інформаційних технологій
Інформаційний століття виявляє яких і визначає себе у нових наукоємних технологіях, соціальних, економічних пріоритетів і геополі
Завантажити
Використання лазерів в основі інформаційних технологій
Тип роботи: реферат

Запровадження
Поруч із науковими і технічними застосуваннями лазери використовують у інформаційних технологій на вирішення спеціальних - завдань, причому ці застосування поширені чи у стадії досліджень. Найпоширенішими прикладами та
Завантажити
Інформаційні технологій і кошти забезпечення як об'єкти інформаційних правовідносин
Тип роботи: контрольна робота

Федеральне агентство за освітою Російської Федерації

Державне освітнє установа

вищого професійної освіти

Тихоокеанський державний університет

ДАЛЬНЕВОСТОЧНЫЙ ЮРИДИЧЕСКИЙ ІНСТИТУТ

 

Кафедра Інформаційне пра

Завантажити
Використання інформаційних технологій Інтернет в фармації
Тип роботи: реферат

Використання інформаційних технологій INTERNET в фармації. Практичні приклади

Вільний й швидкий доступ практично до будь-якої інформації, зручність користування є безперечними перевагами Інтернет, що залучають усе більшу кількість людей. З

Завантажити
Використання сучасних інформаційних технологій, щоб підвищення пізнавального інтересу учнів до навчальної діяльності
Тип роботи: курсова робота

ОГЛАВЛЕНИЕ

Запровадження

ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГІЙ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ПОЗНАВАТЕЛЬНОГО ИНТЕРЕСА До УЧЕБНОЙ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Поняття «пізнавальний інтерес» в психолого-педагогіч

Завантажити