Коротко про сайт

RefList.Su - це найбільша колекція рефератів. На сайті RefList.su Ви знайдете безліч цікавих робіт і статей: реферати, дипломні, курсові роботи, шпаргалки, контрольні та лабораторні роботи, топіки з англійської мови. На нашому порталі, Ви можете додавати свої матеріали, читати реферати користувачів, використовувати пошук по сайту. Також в RefList.su можна почитати викладу, доповіді, квитки, твори. Колекція рефератів доступна для всіх безкоштовно і без відправки смс, і реєстрації.

Реклама

Товари

Реферат на тему 1933г. Трагедія голоду в Україні (1933: Трагедія голоду) скачати

Розділ: Держава і правоТип роботи: реферат
Страница 1 из 5 | Следующая страница

Укрзалізниця

Дніпропетровський Державний Технічний

Університет Залізничного Транспорту

РЕФЕРАТ

на уроках: Історія України

1933: Трагедія голоду

Виконала: Роменська І. Є.

Шифр: 00-ЕП-224

Дніпропетровськ

2001 рік

ЗМІСТ

ВСТУП 4

У. І. ЛЕНІН ПРО СОЦІАЛІСТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА 6

ВІДСТУП ВIД ЛЕНІНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 13

ТРИ РОКИ ПРОДРОЗКЛАДКИ 20

КОМІСІЯ МОЛОТОВА У ДІЇ 30

НАСЛІДКИ ГОЛОДУ 37

ВИСНОВОК 44

ЛІТЕРАТУРА 45

ВСТУП

Понад півстоліття трагедія 1933 року перебувала поза увагою істориків. Настав годину звернутися до цієї раніше за бороненої тими. Щоправда про голод, якою б вона не був страхітливою, потрібна не лише тім, хто переживши його, а і молодому поколінню.

Про голод 1933 року у світі знали давно. Література на задану тему в західних країнах налічує сотні назв. До піввікової річниці конгрес США утворив «Комісію по голоду на Украї ані», Яка провела й задокументувала опитування багатьох очевидців.

Переконливої відповіді на запитання про першопричини голоду американська комісія не дає. Перелічуються різні фактори: дезорганізація виробництва, непосильні для селян хлібозаготівлі, надмірний хлібний експорт, небажання кіл госпників працювати в громадському господарстві, конфіс кація владою продовольчих запасів у відповідь на цей саботаж. Проте неясно, якою мірою кожний з них вплинув на економічну катастрофу, Яка сталася 1932 року й виклика ла голод із мільйонними жертвами. Власне кажучи, голод навіть не розглядається на Заході як результат економічних прорахунків. Комісія конгресу США тяжіє до ірраціональ ного уявлення про організований голод-геноцид, спрямова ний своїм вістрям проти українського народу як етносу. Таке уявлення відповідає «надзавданню», поставленому конгрес мінами: «полегшити американській громадськості краще розуміння радянської системи шляхом викриття ролі Радий в організації голоду». Тут явно простежується спроба закріпити у свідомості американців образ «імперії зла».

Кілька вступних зауважень. Винесені троянд думи про голод 1933-го грунтуються на фактичному матеріалі, який взято із архівних джерел українського походження.

Наведені тут положення не безспірні. У рефераті часто цмтуватимуться документи головної дійової особини в трагедії 1933 року - Й. У. Сталіна, проте лише тих, котрі він особисто сам бажав побачити опублікованими.

І останнє зауваження: аби зрозуміти, що трагедія голоду був результатом тодішнього політичного курсу, наслідком підміни ленінізму сталінізмом у перетвореннях у сільському господарстві, треба відкинути стереотипні уявлення про економічну політику й проаналізувати її, починаючи із перекл ших років Радянської влади.

У. І. ЛЕНІН ПРО СОЦІАЛІСТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА

До. Маркс й Ф. Енгельс були переконані: товарне виробництво й ринок, котрі обслуговували усі експлуататорські формації й досягли розквіту в умовах буржуазного ладу, із соціалізмом несумісні. Звідси випливав висновок: после Пролетарської революції товарообмін поступитися місцем продуктообміну, а грошовий облік - обліку суспільної пра ці безпосередньо в робочому часі. Зримо яскравий опис відносин усуспільненого господарства із дрібним селянським виробництвом, що не підлягало усуспільненню, давши У. І. Ленін у брошурі «До селянської бідноти» (травень 1903р.): «Колі робітни чий клас переможе всю буржуазію, тоді він відніме землю великі хазяїв, тоді він організує на великих економіях товариське господарство, щоб землю обробляли робітники разом, спільно, обираючи вільно довірених у розпо рядники, маючи всякі машини для полегшення роботи, пра цюючи позмінно не понад восьми (бо і шести) часів на день кожний. Тоді і дрібний селянин, який захоче ще по-старому сам господарювати, господарюватиме не так на ринок, не так на продажів першому стрічному, але в товариства робітни ків: дрібний селянин постачатиме товариству робітників хліб, м'ясо, овочі, а робітники будуть без грошей давати йому машини, худорбу, добрива, одяг й все, що йому потріб але». У аграрній програмі партії більшовиків, на основі якої було б написано цю популярну брошуру, соціалістична перспекти ва для села пов'язувалася із утворенням на базі експропрі йованої поміщицької власності великих державних госпо дарств под керівництвом Радий депутатів від сільських робіт ників. Економічні зв'язки між сільськими радянськими держ подарствами та промисловістю малі здійснюватись у нетоварній формі, шляхом продуктооб міну.

Та величезна більшість селян бажала зрівняльного поді лу земель. І тому наприкінці серпня 1917р. У. І. Ле нін висловився свої, щоб партія пішла на вчинки дрібно буржуазному селу й задовольнила його вимогу про оголошення державних, поміщицьких, селян ських та інших земель всенародним надбанням, їхні безвід платне відчуження й перехід у користування всіх трудящих на зрівняльній основі. По суті, партія більшовиків брала на озброєння есерівську аграрну програму. Соціалізація зем лі був узаконена Декретом про землю.

Здійснювані за Декретом про землю аграрні перетво рення були історично прогресивні. Передачею землі без оплатне користування й забороною її куплі-продажу Радян ська влада захищала трудящих селян від визискування. Безземельне й малоземельне селянство України здобуло близько 15млн. десятин землі, 600тис. коней, 800тис. голів великої рогатої худоби. Склалася нова соціально-класова структура села. Кількість бідняцьких господарств зменшила ся із 58% (перед революцією) до 33% у 1923р. Питома ваги середнього селянства збільшилася, відповідно, із З0% до 63%. Частка куркульських господарств скоротилася із 12% до 3%. У. І. Ленін так коментував результати аграр ної революції: «Селянство стало далеко более середнім, ніж раніше, суперечності згладились, земля поділена в корис тування далеко более зрівняльне, куркуль підрізаний й в значній частині експропрійований - у Росії більше, ніж на Україні, в Сибіру менше».

Аграрні перетворення перших років Радянської влади привели доти, що за нових умів класові позиції всього селянства почав уособлювати середняк. Середняцькими стали майже половина бідняць ких господарств й три чверті куркульських. Куркульський клас, який почав формуватися ще в дореволюційному селі, перетворився на прошарок всередині селянства.

Соціалістичне будівництво у Перші рокта Радянської вла ді здійснювалося на воснно-комуністичних засідках. Система воєнного комунізму передбачала продуктообмін між міс тому й селом при забороні торгівлі, націоналізацію всієї про мисловості, включаючи дрібну, встановлення практики за мовлень-нарядів на державних підприємствах при максі мальній централізації управління промисловістю (главкізм), поступове згортання копійчаного обігу. Однак уже в умовах переходу до мирного будівництва було б прийнято ряд воєнно-комуністичних груд ретів, спрямованих на далі згортання сфери копійчаного обігу.

Український уряд прагнув налагодити «державну органі зацію розподілу продуктів замість приватної торгівлі, тоб то державну заготівлю й доставку хліба в міста, промисло вих продуктів на село». Положення про витіснення торгів лі планомірно організованим розподілом у рамках спожив чо-виробничих комун увійшло до підготовленого Леніним начерку проекту нової партійної програми. У умовах троянд рухи у промисловості обмін між містом й селом набув фор ми продовольчої розкладки, коли усі товарні лишки заби рали перед селянами майже безкоштовно. Селянські маси реагували на продрозкладку скороченням обсягу вироблюваної продукції. І тоді, щоб запобігти цьому, VIII з'їзд Радий у грудні 1920р. висловився за встановлення кожному селянському господарству обов'язкових завдань по засіву. Цей крок (ані коли не реалізований) був настільки ж логічним продовжен ням продрозкладки, як й заборона торгівлі.

Пануючі у партії воєнно-комуністичні уявлення про зі ціалістичне майбутнє села знайшли відображення у програ мі РКП(б), якої прийняв у березні 1919р. VIII партійний з'їзд. Написаний Леніним аграрний пункт програми називав такі найважливіші заходь по організації великого землероб ства: влаштування державних економій - радянських госпо дарств, а також сприяння селянам в організації колективних господарств - сільськогосподарських комун, громад (арті лей) й товариств для громадського обробітку землі. Колі переважна більшість поміщицьких маєтків був поділе на між селянами, в організації колгоспів Ленін побачив єдино можливий шлях переходу від землеробства дрібного, товарного до землеробства великого, нетоварного - комуністичного.

Після виходу із війни партія не збиралася відмовлятися від воєнно-комуністичних методів. Схвалений VIII з'їздом Радий план ГОЕЛРО мав виконуватися перш на за рахунок розкладки із селянських господарств. Сподіваючись тих, що продрозкладка 1920/21 року дасть до 300 млн. пудів хліба, У. І. Ленін на цьому з'їзді зауважив: «Без такого фон ду неможливо відбудувати промисловість країни, неможли у думати про відродження транспорту, неможливо навіть підходити до великих завдань електрифікації Росії».

Життя показало, однак, що селяни не мирилися із прод-розкладкою, забороною торгівлі, директивним плануван ням посівних площ. Усі це йшло врозріз із їхнього життєвими інтересами. як лише війна закінчилася, селянське невдово лення набуло гострих форм. Стягнення продрозкладки про ходило із величезними труднощами. У хлібовиробничих ра йонах виник й поширився політичний бандитизм. Зростання продовольчих труднощів поглибило господарську розруху. Продрозкладка, як відзначав У. І. Ленін, «стала основною причиною глибокої економічної й політичної кризи, на якої ми наткнулися весною 1921 року».

Прийняте у березні 1921р. рішення Х з'їзду РКП(б) про заміну розкладки продподатком було б одностайно под тримане партією. разом із тім дозвіл на реалізацію селяна ми лишків продукції, що випливав із цого рішення, викли Кав сумніви.

Рішення про заміну продрозкладки податком було б прин циповим кроком на шляху впровадження економічної полі тики, Яка суперечила марксистській теорії, але й відповідала реальностям життя. Ленiн починає розумiти, що потрiбен новий чинник у соціалістичній перспективі для села - кооперація. У робо тих «Про продовольчий податок», написаній 21 января 1921р., Володимир Ілліч зауважує, що кооперація, як форма тор гівлі, вигідніша й корисніша, ніж приватна торгівля, бо вон полегшує об'єднання, організацію мільйонів на селення, а ця обставина, а свою чергу, є гігантський плюс із точки зору дальшого переходу від державного капіталіз му до соціалізму. Сама ж кооперація дрібних товарови робників вважалася формою державного капіталізму: поза торгівлею вона існувати не могла. Магістральним напрямом у відноси нах між містом й селом вважався не розвиток торгівлі, а безгрошовий продуктообмін на позаринковій основі. Мислився, як пізніше згадував голова Раднаркому, «якийсь безпосередній перехід без торгівлі, крок до соціалістичного продуктообміну».

У промові Володимира Ілліча на Всеросійській продо вольчій нараді 16 червня 1921р. вперше з'являється термін «нова економічна політика». Уперше тут припускається мож ливість торгівлі над місцевому обороті. Уперше пе ред більшовиками переносити заподіяння вчитися торговельній справі, щоб матір можливість контролювати ринок. Нареш тих, уперше лунає заклик налагодити грошовий обіг.

Програмною є також доповідь про нову економічну політику на VIII Московській губпартконференції 29 жовт ня. У ній Ленін визнав, що товарообмінні операції перетво рилися у звичайну купівлю-продажу, торгівлю, а ринок зор ганізувався у межах всієї країни. Виходячи із цого, він закликав господарників пристосуватися до ринку. Йшлося, насамперед, про зміцнення копійчаного обігу, організацію державної торгівлі, переведення націоналізованої промис ловості на комерційний, чи господарський розрахунок. Однак поворот до торгівлі й ринку, як й раніше, вважали від ступом від можливого за інших обставин безпосереднього, без використання товарно-грошових відносин, будівництва соціалізму.

Через кілька тижнів, у листопаді 1921р. Ленін дійшов висновку про принципову неможливість «безпосереднього соціалістичного будівництва» у дрібноселянській стране. У інтересах зміцнення союзу двох класів трудящих, отже й в інтересах побудови соціалізму, треба було б встановити еконемічний обмін між містом й селом иа ринковій основі.

Воєнно-комуністична доктрина із її негативним ставлен ням до індивідуальної власності, торгівлі й грошей супере чила природі селянства. Поки вона ототожнювалася із соціа лізмом, перспективи соціалістичного будівництва на селі здавалися невизначеними. «Треба селянські маси перевести до будівництва, їм цілком чужого, яку смердоті не троянду міють й якому не можуть вірити»,- мовивши Ленін на Мос ковській губпартконференції в листопаді 1920р. Соціаль ний склад комун, що створювалися у колишніх поміщицьких маєтках, часто був неселянським, а малочисельних арті лях переважали наймити і бідняки. Після аграрної революції село стало более дрібнобуржуазним. Здавалося неймовірним, щоб середнє селянство у своїй масі добро вільно відмовилося від щойно набутої власності й об'єдна лося в колективні господарства.

Еволюція традиційних для марксистів поглядів на торгів лю й ринок, котра відбулася за перший рік непу, створила нову ситуацію у питанні про соціалістичні перспективи села. Замість колгоспу, для якого властивим було б відчуження безпосереднього виробника од землі та інших засобів ві робництва, у центрі по-соціалістичному організованого сільського господарства ставав кооператив дрібних товаро виробників. Кооперація цілком відповідала селянській при роді, а тому робила перехід до соціалізму вибачимо, ліг кім й доступним для селянина.

Колі У. І. Ленін через тяжку хворобу залишив держав ані справ, він поспішив викласти партії свої нові подивися на кооперативну форму власності при соціалізмі. Продиктована на початку января 1923р. стаття «Про кооперацію» починалася із найважливішої тези: у непі Радянська влада зробила вчинку селянинові як торговцю; саме із цого ві пливає (зворотно бо думають) гігантське значення кооперації. Саме в коопера ції, заявивши Ілліч, знайдено міру поєднання приватного інте ресу із інтересами держави, міру підпорядкування приват ного інтересу загальним інтересам, котра раніше був камі ньому спотикання для багатьох й багатьох соціалістів. Звідси випливав висновок першорядного значення: в умовах дикий татури пролетаріату просте зростання кооперації тотожнє зростанню соціалізму. «А лад цивілізованих кооператорів,- уточнював Ілліч,- при суспільній власності на засоби вироб ництва, при класовій перемозі пролетаріату над буржуа зією - це є лад соціалізму». Жодної різниці між коопера тивною й загальнонародною формами власності у державі диктатури

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Поділіться рефератом 1933г. Трагедія голоду в Україні (1933: Трагедія голоду)

html-посилання на реферат
BB-cсылка на скачать реферат
Пряме посилання на завантажити реферат

Роботи схожі на 1933г. Трагедія голоду в Україні (1933: Трагедія голоду)

Економічна політика партії більшовиків за роки громадянської війни" та будівництва соціалізму
Тип роботи: реферат
ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТЯ
ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ПАРТІЇ БОЛЬШЕВИКОВ У РОКИ ГРАЖДАНСКОЙ ВІЙНИ
І СТРОИТЕЛЬСТВА СОЦИАЛИЗМА.
Введение……………………………………………………………………3 – 4
Зміст політики «військового комунізму», її наслідки…. 5 – 13
Завантажити
Голод 1932-1933 років
Тип роботи: реферат

Міністерство вищої й фахової освіти РФ
СОЧИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУРОРТНОГО СПРАВИ І ТУРИЗМУ
ІНСТИТУТ ТУРИСТСКОГО СЕРВИСА І ИНФРАСТРУКТУРЫ Кафедра історії
РЕФЕРАТ
На тему: “Голод 1932-1933 року.
Завантажити
Голод 1932-1933 рр. України
Тип роботи: реферат
1.Вступление.
У цьому рефераті ставлю собі за мету розповісти й привести порівняльні дані, що дають увесь жах голоду 1932-1933 р. Головне завдання цього реферату розповісти у тому, що робить відбулася ця страшна трагедія, привести дані,
Завантажити
Система державного контролю над пожежної безпекою на об'єктах торгівлі міста Москви
Тип роботи: реферат

ОГЛАВЛЕНИЕ

Запровадження

Розділ 1 Загальна характеристика системи пожежного контролю у торгової сфері

Розділ 2 Оцінка пожежного контролю у торгової сфері

2.1 Правова основа діяльності

2.2 Агітація як важливу скл

Завантажити
Ленін, як політичний діяч
Тип роботи: реферат
року міністерство освіти
Російської Федерації.
Санкт-Петербурзький державний
інженерно-економічний університет
інститут туризму й готельного господарства
Р Є Ф Є Р А Т з дисципліни: історія Батьківщини«ЛЕ
Завантажити
Ленін. Замах і останні роки
Тип роботи: реферат
http://monax.ru/order/ - реферати на замовлення (більш 2300 авторів в 450 містах СНД).
ПЛАН
Запровадження
1. ЗАМАХ
2. ОСТАННІ РОКИ (1922-1924 рр.)
Укладання
Література
ЗАПРОВАДЖЕННЯ
Сучасні
Завантажити